Підвищення ремонтопридатності автотракторної техніки застосуванням раціональної кількості інструменту
DOI:
https://doi.org/10.31649/2413-4503-2022-16-2-9-15Ключові слова:
ремонтопридатність, кількість інструмента, комплект запасних частин, інструменту та приладдя, ефективність експлуатації, автотракторна технікаАнотація
Проведений системний аналіз показників ремонтопридатності дозволив встановити їхній зв'язок з іншими властивостями надійності й виконати класифікацію цих показників за техніко-економічними критеріями. На цій основі була виділена й досліджена технологічна складова технічного обслуговування й ремонту, яка полягає в забезпеченості запасними частинами, інструментом і засобами контролю технічного стану. Запропоновано склад показників, що дозволить найбільш повно й відповідно до сучасних вимог оцінювати й нормувати властивість ремонтопридатності засобів транспорту.
Отримано залежність для визначення необхідної кількості інструменту в комплекті запасних частин, інструменту та приладдя (ЗІП), що враховує характеристики надійності машини та характеристики процесу відновлення її працездатності в умовах реальної експлуатації.
Запропоновано підхід щодо розрахунків раціональних комплектів інструментального оснащення автотракторної техніки на прикладі шасі вітчизняного колісного трактора ХТЗ-17221, виконано відповідні розрахунки. Проведений аналіз показує, що при існуючій системі обслуговування й рівні надійності тракторів ХТЗ-17221 в умовах реальної експлуатації для забезпечення коефіцієнта готовності в межах 0,85–0,95 наявність інструменту в комплекті ЗІП має суттєвий вплив.
Аналіз отриманої залежності показує, що для оперативного усунення наслідків відмов тракторів ХТЗ-17221 необхідно мати повний комплект інструменту в наборі ЗІП, передбачений інструкцією з експлуатації. В іншому випадку оперативний час усунення відмов збільшується, що призводить до необґрунтованих простоїв техніки й збільшення витрат у споживачів, особливо в періоди сільськогосподарських робіт. При збільшенні кількості інструменту в комплекті ЗІП до рівня, регламентованого заводською документацією, при збереженні всіх інших параметрів, можливе збільшення коефіцієнта готовності в реальній експлуатації з 0,84 до 0,92. Тобто наявність інструменту в комплекті ЗІП суттєво підвищує ефективність використання техніки в умовах реальної експлуатації.
Отримані результати можуть бути використані для підвищення показників ремонтопридатності.
Посилання
Г. Е. Топилин, В. М. Забродский,Управление технической эксплуатацией тракторов К.: Урожай, 1991.
S. R. Calabro, Reliability Principles and Practices. New York: McGraw-Hill, 1962. – 371 с.
В. И. Прейсман, Основы надежности сельскохозяйственной техники, 2-е изд., доп. и перераб. К.: Выща шк. Головное изд-во, 1988.
Система технічного обслуговування та ремонту техніки. Терміни та визначення понять: ДСТУ 9050:2020. – [Чинний від 2021-04-01]. К.: Технічний комітет стандартизації «Система розробки та постановки продукції на виробництво», 2021. – 25 с. – (Національний стандарт України).
А. С. Полянский, «Повышение и нормирование безотказности тракторных двигателей в начальный период их эксплуатации (на примере дизелей типа СМД – 60, 62)», дисc. канд. техн. наук. Х., 1994. [6] Є. О. Дубінін, «Поліпшення ремонтопридатності силових агрегатів засобів транспорту», дис. канд. техн. наук. Х., 2008.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 157
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.