ВИЗНАЧЕННЯ КОМПЛЕКСНИХ СТРАТЕГІЙ РОЗВИТКУ АВТОТРАНСПОРТНИХ ПІДПРИЄМСТВ

  • Віктор Вікторович Біліченко Вінницький національний технічний університет
  • Євгеній Валерійович Смирнов Вінницький національний технічний університет
  • Віталій Олександрович Огневий Вінницький національний технічний університет
Ключові слова: автотранспортне підприємство, стратегія, технічний розвиток, трансформація, рухомий склад, виробничо-технічна база, оптимізація, нечітка множина

Анотація

В результаті перехідних процесів економіки України за останні кілька десятиліть відбулися значні зміни в автотранспортній галузі. Існуючі на той момент автотранспортні підприємства були роздержавлені і розукрупнені, що призвело до значних змін в їх організаційно-виробничій та управлінській структурах, втраті виробничих потужностей, кваліфікованого персоналу, руйнування виробничих зв’язків та зношення основних фондів. При цьому спостерігається стійка тенденція заміни рухомого складу існуючих автотранспортних підприємств автомобілями іноземних виробників як новими, так і вживаними. Завдяки цьому суттєво збільшується різномарочність рухомого складу, що ускладнює виконання технічного обслуговування і ремонту автомобілів, а складність конструкції сучасних автомобілів вимагає суттєвих змін технологічного обладнання та технологій ремонтно-обслуговуючого виробництва.

Тому на сьогоднішній день не існує якогось типового вирішення цих проблем, що вимагає розробки комплексних стратегій розвитку цих автотранспортних підприємств на засадах оновлення рухомого складу та виробничо-технічної бази, вдосконалення структури, організації та управління виробництвом.

В статті розглянуто проблему визначення оптимальної комплексної стратегії розвитку автотранспортного підприємства, яка враховує усі аспекти його функціонування в сучасних умовах господарювання. Це, в свою чергу, вимагає використання комплексу критеріїв, який включає як технічні, так і економічні показники. В якості таких критеріїв обґрунтовано використання коефіцієнта технічної готовності, чистої теперішньої вартості, індексу рентабельності та інтегрального показника конкурентоспроможності. На основі цих критеріїв ефективності побудовано цільову функцію оптимізації. Запропоновано метод визначення оптимальної стратегії розвитку на основі «методу найгіршого випадку» та на основі цього методу визначено вагу критеріїв розробленої цільової функції.

Біографії авторів

Віктор Вікторович Біліченко, Вінницький національний технічний університет

д-р техн. наук, професор, завідувач кафедри автомобілів та транспортного менеджменту

Євгеній Валерійович Смирнов, Вінницький національний технічний університет

канд. техн. наук, старший викладач кафедри автомобілів та транспортного менеджменту

Віталій Олександрович Огневий, Вінницький національний технічний університет

канд. екон. наук, старший викладач кафедри автомобілів та транспортного менеджменту

Посилання

В. В. Біліченко, Виробничі системи на транспорті: стратегії розвитку: монографія. Вінниця, Україна: ВНТУ, 2016, 268 с.

С. А. Панов, А. М. Поляк, Ю. К. Поносов, Развитие производства в автотранспортных объединениях. Москва: Транспорт, 1986, 200 с.

В. Н. Варфоломеев, Управление техническим развитием предприятий автомобильного транспорта. Киев: УМК ВО, 1989, 116 с.

И. П. Курников, Развитие производственно-технической базы АТП: учеб. пособие. Киев: УМК ВО, 1991, 80 с.

С. В. Філіпова, Трансформаційні процеси в промисловому виробництві в умовах нестабільності: монографія. Одеса, Україна: ОРІДУ НАДУ, 2005, 416 с.

Л. Ю. Гордієнко, Управління організаційними трансформаціями: теоретико-методолічні засади та управлінський інструментарій: монографія. – Харків, Україна: вид. ХНЕУ, 2011, 440 с.

К. Фрайлингер, Й. Фишер, Управление изменениями в организации. Москва, Россия: Книгописная палата, 2002, 264 с.

М. Н. Бідняк, Н. М. Бондар, Планування інвестицій на автомобільному транспорті України. Київ, Україна, 2000, 118 с.

М. Н. Бідняк, В. В. Біліченко, Виробничі системи на транспорті: теорія і практика: монографія. Вінниця, Україна: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2006, 176 с.

А. П Ротштейн, «Нечеткий многокритериальный выбор альтернатив: метод наихудшего случая,» в Изв. РАН. Теория и системы управления. Москва, Россия: 2009, № 3, с. 51–55.

Опубліковано
2019-06-24
Як цитувати
[1]
В. Біліченко, Є. Смирнов, і В. Огневий, ВИЗНАЧЕННЯ КОМПЛЕКСНИХ СТРАТЕГІЙ РОЗВИТКУ АВТОТРАНСПОРТНИХ ПІДПРИЄМСТВ, ВМТ, vol 9, № 1, с. 9-14, Чер 2019.
Розділ
Articles

Найчитабильні статті цього ж автора(ів)