Аналіз методів визначення кількості та пасажиромісткості рухомого складу на міських маршрутах пасажирських перевезень
DOI:
https://doi.org/10.31649/2413-4503-2020-12-2-11-18Ключові слова:
ефективність, міська мережа, пасажиромісткість, кількість транспортних засобів, міський пасажирський транспортАнотація
Проведено аналіз методів визначення кількості та пасажиромісткості рухомого складу на міських маршрутах пасажирських перевезень. Злагоджене зростання ефективності та якості міського пасажирського транспорту дозволяє підвищити рівень задоволення потреб пасажирських перевезень, зменшити транспортну напругу на систему міського пасажирського транспорту, покращити екологічну ситуацію, зменшити дорожньо-транспортні пригоди та кількість дорожньо-транспортних пригод, убезпечити від збиткової роботи перевізників.
Поліпшення функціонування виробничої системи міського пасажирського транспорту має забезпечити мінімальний час подорожі пасажирів, регулярний рух транспортних засобів по маршруту, раціональне використання рухомого складу та якісне обслуговування пасажирів при мінімальних витратах.
Управління кількістю та пасажиромісткістю рухомого складу на маршруті є важливим завданням, яке впливає як на якість послуг пасажирського транспорту, так і на економічну ефективність перевізників. Ці фактори мають протилежний характер, тобто, покращуючи якість послуг пасажирського транспорту, перевізник, як правило, змушений знижувати ефективність транспортних засобів. Завданнями місцевих органів влади є забезпечення кількості та пасажиромісткості транспортних засобів на маршруті та якості послуг пасажирського транспорту, які забезпечували б максимальну ефективність системи міського пасажирського транспорту з урахуванням інтересів усіх сторін, тобто перевізників, пасажирів та спільноти.
Незважаючи на наявність значної кількості досліджень, продовжує залишатися актуальною задача вибору на регулярних маршрутах в міському сполученні кількості та пасажиромісткості автобусів, які забезпечили б поліпшення якості послуг, що надаються.
Посилання
Г. А. Варелопуло, Организация движения и перевозок на городском пассажирском транспорте. М.: Транспортн, 1990, 208 с.
С. В. Володченко, «Моделирование распределения пассажирских потоков в крупных городах», дис. канд. техн. наук 05.22.10. Санкт-Петербург. 2005.
В.А. Гудков и др. Пассажирские автомобильные перевозки. М.: Горячая линия-Телеком, 2004, 448 с.
Д. И. Дуднев, М. И. Климов, и А. А. Менн, Организация перевозок пассажиров автомобильным транспортом, М.: Транспорт, 1974, 296 с.
В. Н. Карнаухов, и А. И. Петров, Городской пассажирский транспорт. Тюмень: ТюмГНГУ, 2006, 252 с.
Логистика: общественный пассажирский транспорт. Л. Б. Миротина, Ред. М.: Экзамен, 2003, 224 с.
Д. М. Новоселов, «Анализ методов определения качества перевозок на городском общественном транспорте», в Эксплуатация автотранспорта и специальной нефтепромысловой техники. Тюмень: Вектор Бук, 2004, с. 163-167.
А. А. Попов, «Формирование и распределение пассажирских потоков на транспортной сети города» дис. канд. тех. наук: 18.00.04. М., 2005, 218 с.
В. Н. Седюкевич, С. В. Скирковский, «Выбор вместимости транспортных средств для городских перевозок пассажиров в регулярном сообщении», на XI международной (четырнадцатой екатеринбургской) научно-практической конференции. Социально-экономические проблемы развития транспортных систем городов и зон их влияни. Екатеринбург: АМБ, 2005, 246.
В. И. Колесов, и Д. М. Новоселов, «Выбор рациональной структуры парка транспортних средств для работы на маршруте городского общественного транспорта», в Автотранспортное предприятие, №12, с. 49-53, 2008.
А. В. Вельможин, В. А.Гудков, А. В. Куликов, и А. А. Сериков, Эффективность городского пассажирского общественного транспорта. Волгоград: Волгоградский гос. техн. ун-т., 2002.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 479
