Аналіз методів створення нових технічних систем
DOI:
https://doi.org/10.31649/2413-4503-2022-16-2-30-41Ключові слова:
технічні системи, процеси людського мислення, методи проектування (винахідництва)Анотація
Створення нових технічних систем відбувається на основі методів проектування, що враховують психологічні процеси людського мислення (серед яких основними можна вважати дії ділення, об’єднання, порівняння і перестановки. Інші дії є їх похідними), а також закони розвитку технічних систем. Дано означення цих процесів. Запропоновано класифікацію методів проектування (винахідництва), яка залежно від вибраного критерію може видозмінюватися. За ознакою загальності методи винахідництва можна розділити на всезагальні, загальні і часткові методи винахідництва. Всезагальні методи винахідництва стосуються якнайширшого кола питань і зараховується до стратегічних засобів вирішення винахідницьких завдань. Загальні методи винахідництва застосовуються для вирішення широкого кола винахідницьких завдань в різних областях техніки. До таких методів можна віднести методи евристичної аналогії, евристичного об'єднання, евристичної інверсії і т. д. До часткових методів винахідництва належать методи, призначені для вирішення спеціальних винахідницьких завдань або завдань у визначеній, як правило, вузькій області техніки. До їхнього числа входять, наприклад, метод перетворення зворотно-поступального руху в обертовий, метод віддаленої гібридизації, метод компаундування і т. д. Процес створення нових технічних систем в цілому поділяють на три фази (стадії), які називають по-різному: 1) дивергенція, аналіз, збирання, накопичення знань; 2) трансформація, синтез, дозрівання, інкубація – закінчується осяянням; 3) конвергенція, оцінка, контроль, перевірка. Описано етапи проектування з погляду формування необхідного напряму вдосконалення технічних систем і подальшого формування раціональної структури з використанням механізму почленної диз’юнкції.
Посилання
Г. С. Альтшуллер, Найти идею. 3-е изд., доп. Петрозаводск: Скандинавия, 2003.
Г. Я. Буш, Аналогия и техническое творчество. Рига: [б. и.], 1981.
В. В. Иванов, Эвристические модели в машиностроении. Одесса: АО БАХВА, 2012.
А. И. Половинкин, Основы инженерного творчества. Москва: Машиностроение, 1988.
А. Н. Хорошев, Введение в управление проектированием механических систем. Белгород, 1999.
Я. Дитрих, Проектирование и конструирование. Системный подход. Москва: Мир, 1981.
П. Хилл, Наука и искусство проектирования. Москва: Мир, 1973.
Дж. К. Джонс, Инженерное и художественное конструирование: Современные методы проектного анализа. Москва: Мир, 1976.
М. И. Меерович, Л. И. Шрагина, Теории решения изобретательских задач. Минск: Харвест, 2003.
В. Хубка, Теория технических систем. Москва: Мир, 1987.
Т. В. Кудрявцев, Психология творческого мышления Москва: Педагогика, 1975.
А. В. Антонов, Психология изобретательского творчества. Киев: Вища школа, 1982.
С. А. Волков, «”Фундаментальность – синергетичность – целостность” в формировании творческой личности и в системе образования». Доклад по совокупности научных работ на соискание ученой степени д. ф. н. Санкт-Петербург. 2004.
Л. Н. Бутенко, Д. В. Бутенко, Д. С. Чугунов, «Использование инверсии в морфологическом синтезе», Изв. ВолгГТУ. Серия “Актуальные проблемы управления, вычислительной техники и информатики в технических системах”: межвуз. сб. науч. ст. Вып. 1, № 1, с. 34-36, 2007.
Р. Ассанджоли, Психосинтез: теория и практика. Москва: REFL-book, 1994.
О. В. Безпалько, Соціальна педагогіка: в схемах і таблицях. Київ: Центр навчальної літератури, 2003.
С. I. Болтівець, Н. А. Бастуй, С. В. Васьківська, Практична психологія. Методи вивчення особистості. Вип. I. Суми: Мрія, 1992. – 440 с.
Э. Берн, Трансактный анализ и психотерапия. Москва: Братство, 1992.
Л. С. Выготский, Психология. Москва: ЭКСМО-Пресс, 2000.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. 5-те вид. – Київ; Ірпінь: Перун, 2005.
П. Н. Гащук, Оптимизация топливно-скоростных свойств автомобиля. Львов: Вища шк., 1987.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 138
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.