Аналіз наявних методів та підходів до пошуку пошкодженої автобронетанкової техніки під час технічної розвідки в сучасних арміях світу

Автор(и)

  • Ярослав Володимирович Павлов Національна академія Національної гвардії України
  • Андрій Альбертович Кашканов Вінницький національний технічний університет

DOI:

https://doi.org/10.31649/2413-4503-2023-18-2-134-140

Ключові слова:

безпілотний літальний апарат, технічна розвідка, аналіз застосування, безпілотні авіаційні технології, пошук, евакуація та ремонт пошкодженої автобронетанкової техніки.

Анотація

У статті запропоновано визначення напрямів та можливостей застосування технічних засобів інформації під час виконання завдань тилового забезпечення військ у збройних конфліктах, які відбуваються сьогодні.

Розглянуто можливі сфери застосування безпілотних літальних апаратів у системі технічної розвідки Національної гвардії України та Збройних Сил України. Аналіз різних видів безпілотних літальних апаратів виявив особливості їх застосування. Проаналізовано закордонний досвід використання та розробок безпілотних технологій у пошуку та евакуації пошкодженої автобронетанкової техніки. Надано висновки щодо поєднання безпілотних літальних апаратів із традиційними засобами технічної розвідки, які показали їх вагомі переваги. Виявлено перспективні сфери застосування літальних апаратів у поєднанні з системами технічної розвідки окремих підрозділів Національної гвардії України та військових частин Збройних Сил України під час ведення операцій та бойових дій. Також розглянуто можливість поєднання літальних технологій і засобів технічної розвідки у збройних конфліктах сучасних армій світу.

Проаналізовано технічну розвідку з погляду різновиду розвідки за завданнями, силами, засобами та методами, а також організацію розвідувальної діяльності, що ґрунтується на використанні технічних засобів. Приведено залежність від характеру сигналів, що виявляються технічними засобами, одним із видів технічної розвідки є фото- та інфрачервона розвідка, яка базується на перехопленні світлових хвиль (видова розвідка).

Розглянуто видову розвідку як збір розвідувальної інформації на основі аналізу великої кількості зображень, отриманих за допомогою фотографічної, оптико-електронної та радіолокаційної апаратури. За своєю специфікою видова розвідка належить до технічних розвідок і містить повітряну та космічну розвідку. Видова розвідка використовує фотографічні зображення, зроблені у видимому діапазоні електромагнітного спектра, інфрачервону фотозйомку та мультиспектральну фотозйомку. Радіолокаційні зображення для видової розвідки створюються синтезованою в радіолокаційне обладнання апаратурою різних електромагнітних діапазонів. Видову розвідку слід відрізняти від електронної розвідки з використанням оптико-електронної або радіолокаційної апаратури, яка не формує зображення.

Військові експерти розвинених країн вважають, що в сучасній бойовій обстановці безпілотні літальні апарати (БпЛА) для ведення розвідки як засіб технічної розвідки можуть більш ефективно і швидко вирішувати завдання технічної розвідки. За такої умови скорочується час, необхідний для доставки отриманої розвідувальної інформації до відповідних органів управління.

Біографії авторів

Ярослав Володимирович Павлов, Національна академія Національної гвардії України

канд. пед. наук, доцент, начальник факультету логістики, полковник

Андрій Альбертович Кашканов, Вінницький національний технічний університет

доктор техн. наук, професор, професор кафедри автомобілів та транспортного менеджменту

Посилання

Основи розвідувальної діяльності. URL: https://bintel.org.ua/wp-content/uploads/2020/03/Лекция3-Основи-розвідки_без-картинок-без-тестов.pdf (дата звернення: 01.08.2023).

Unmanned Aircraft Systems for Logistics Applications / By John E. and other. Santa Monica: RAND Corporation. 2011. 129 р. URL: https://cutt.ly/NHBziev (дата звернення: 05.08.2023).

General Dynamics at AUSA 2020: Enabling the Army Now to Deploy, Fight and Win. URL: https://www.prnewswire.com/news-releases/general-dynamics-at-ausa-2020-enabling-the-army-now-to-deploy-fight-and-win-301149068.html (accessed: 05.08.2023).

Класифікація безпілотних літальних апаратів / Тимочко О. І. та ін. Системи озброєння і військова техніка. 2007. № 1(9). С. 61–67.

Сампір О. Удосконалена методика визначення можливостей з технічної розвідки пошкоджених зразків озброєння та військової техніки в ході ведення бойових дій. Journal of Scientific Papers «Social Development and Security». 2021. Vol. 11, № 2. Р. 141–151.

Застосування безпілотних літальних апаратів для вирішення задач моніторингу об’єктів аеродромної інфраструктури / Кашаєв І О. та ін. Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил. 2019. № 2(60). С. 48–56.

Малець І. О., Сичевський М. І., Лопух О. Р. Удосконалення підготовки фахівців цивільного захисту шляхом опанування перспективних напрямів застосування квадрокоптерів (мультикоптерів). Інформаційно-комунікаційні технології в сучасній освіті. Досвід, проблеми, перспективи. 2015. Т. 2. № 4. С. 52–57.

Гончар Р. О., Власов К. В., Забула О. Є. Спосіб ведення технічної розвідки підрозділами Національної гвардії України з використанням безпілотних літальних апаратів. Збірник наукових праць Військового інституту внутрішніх військ МВС України. 2019. № 3(70). C. 210–222.

Харченко О. В., Кулєшин В. В., Коцуренко Ю. В. Класифікація та тенденції створення безпілотних літальних апаратів військового призначення. Наука і оборона. 2015. № 6. С. 47–54.

Особливості застосування безпілотних літальних апаратів при виконанні завдань логістичного забезпечення військ в сучасних збройних конфліктах / А. А. Леках та ін. Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил. 2022. № 1(71). С. 49-57. URL: https://doi.org/10.30748/zhups.2022.71.05

Невара Л. М., Гарбар С. Міжнародно-правове регулювання використання безпілотних літальних апаратів цивільного призначення. Київський часопис права. 2023. № 1. С. 397–402. URL: https://doi.org/10.32782/klj/2023.1.61

Про затвердження Правил виконання польотів безпілотними авіаційними комплексами державної авіації України: наказ Міністерства Оборони України від 08 груд. 2016 р. № 661.

Мосов С. П., Хорошилова С. Й. Особливості застосування оперативно-тактичної безпілотної розвідувальної авіації у воєнних конфліктах ХХ століття. Збірник наукових праць центру військових стратегічних досліджень Національного університету оборони України ім. Івана Черняховського. 2018. № 2(63). С. 104–110.

Колесніков В. О., Глушкевич О. Л., Федянович Д. Л. Особливості та проблемні питання визначення оперативно-тактичних вимог до БПЛА з урахуванням сучасних принципів ведення воєнних (бойових) дій. Збірник наукових праць центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України ім. Івана Черняховського. 2016. № 3(58). С. 39–43

Методичний підхід до визначення можливостей системи відновлення озброєння та військової техніки з технічної розвідки / Звонко А. та ін. Social Development and Security. 2021. Вип. 11. № 5. С. 146–154. URL: https://doi.org/10.33445/sds.2021.11.5.14

Глотов А., Гуніна А., Телещук Ю. Аналіз можливостей застосування безпілотних літальних апаратів для військових цілей. Cучасні досягнення геодезичної науки та виробництва: збірник наукових праць Західного геодезичного товариства. 2017. № 1(33). С. 139–146.

Машина технічної розвідки (МТР–1): пат. 102083 Україна: МПК (2013) F41H 7/00. № u 201504517; заявл. 08.05.2015; опубл. 12.10.2015; Бюл. № 19.

Машина технічної розвідки (МТР–2): пат. 105092 Україна: МПК (2013) F41H 7/00. № u201506514; заявл. 02.07.2015; опубл. 10.03.2016; Бюл. № 5

##submission.downloads##

Переглядів анотації: 139

Опубліковано

2024-02-14

Як цитувати

[1]
Я. В. Павлов і А. А. Кашканов, «Аналіз наявних методів та підходів до пошуку пошкодженої автобронетанкової техніки під час технічної розвідки в сучасних арміях світу», ВМТ, вип. 18, вип. 2, с. 134–140, Лют 2024.

Номер

Розділ

Articles

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 > >>