Визначення пристосованості автобусів до роботи на міських маршрутах пасажирських перевезень
DOI:
https://doi.org/10.31649/2413-4503-2022-15-1-3-10Ключові слова:
автобусні перевезення, режими руху, показники роботи транспорту, швидкісні властивості, собівартість перевезень, ефективність, паливна економічність, продуктивністьАнотація
Одним з найважливіших завдань розвитку міст України на сьогодні є створення надійної, безпечної, економічної та екологічної системи міського пасажирського транспорту, яка орієнтована на задоволення потреб кожного учасника системи. В сучасному місті громадський транспорт є однією з найбільш важливих галузей господарювання, отже, стабільна робота системи міського пасажирського транспорту розглядається як така, що має особливе соціальне значення, що і обґрунтовує актуальність цього дослідження.
Занепад пасажирських АТП протягом останніх десяти-п’ятнадцяти років був викликаний відсутністю коштів на підтримку їхнього нормального функціонування через економічні труднощі у країні, а укомплектованість автобусами граничного терміну служби і неможливість їхньої заміни ще більше загострила ситуацію. Усе це сприяло виходу на ринок приватних перевізників з різноманітним рухомим складом переважно малої місткості. При цьому найбільше поширення одержали перевезення пасажирів у режимі маршрутних таксомоторів без достатнього обґрунтування застосування такої організації роботи.
Аналіз літературних джерел свідчить, що основними показниками ефективності пасажирських перевезень є: рівень транспортного обслуговування населення, продуктивність автобусів і собівартість перевезень. За інших рівних умов, рівень транспортного обслуговування визначається витратами часу на переміщення і включає витрати часу на: піше переміщення, очікування автобусу, поїздку, пересадку та додаткові витрати через відмову в посадці. Проведені розрахунки показали, що вибір автобуса для роботи в місті, при решті еквівалентних умов, доцільно виконувати на основі характеристик паливної економічності. У зв'язку з більш ефективним використанням палива автобусами більшої місткості виникає питання про раціональну структуру міського пасажирського транспорту, яка б враховувала як вартісні характеристики перевезень, так і рівень надання транспортних послуг.
У результаті проведеного дослідження встановлено, що в режимі маршрутного таксомотора доцільно використовувати автобуси загальною місткістю менше тридцяти пасажирів. Доцільність використання автобусів більшої місткості для таких перевезень вимагає додаткових досліджень у конкретних умовах роботи.
Посилання
М. Ю.Основенко, В. П. Сахно, Автомобілі. К.:НМК ВО, 1992, 344 с.
О. Д. Гульчак, «Аналіз ефективності організації таксомоторних маршрутів» на 6 Міжнародна науково-практична конференція «Ринок послуг комплексних транспортних систем та прикладні проблеми логістики», Київ, 2004, с. 80-84.
Е. А. Крейсман, А. О. Романюха, «Соціальний критерій вибору типу рухомого складу на міських автобусних маршрутах» в Системні методи керування, технологія та організація виробництва, ремонту і експлуатації автомобілів. Вип. 12. К.: УТУ ТАУ, 2001, с. 252-254.
О. Д. Гульчак, «Исследование скоростных и топливных свойств городских автобусов», Автотранспорт и перевозки, № 16, с. 29-31, 2004.
О. Я. Коцюк, О. Д. Григорчук, «Мотивація пасажирів при виборі виду сполучення», у Вісник. Зб. праць Національного транспортного університету та Транспортної академії України. К.: РВВ НТУ, вип. 4, с. 162-163, 2000.
М. М. Маяк, Е. А. Крейсман, «До раціонального вибору моделей автобусів при комплектуванні рухомого складу автотранспортних підприємств», Вісник ЦНЦ ТАУ, № 3, с.80-82, 2000.
##submission.downloads##
-
pdf
Завантажень: 183
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.