Показники якості антифризу та їх кореляційний зв’язок з електропровідністю при експлуатації міжміських автобусів

Анотація

У статті розглянуті питання раціонального використання нафтопродуктів, спеціальних рідин та антифризів, які стають особливо актуальними в умовах неперервної зміни цін на них. Малі терміни експлуатації антифризу призводять до його необґрунтованої перевитрати, більші – до зниження експлуатаційної надійності та довговічності деталей системи охолодження двигуна. Оптимальним рішенням у цій ситуації є проведення періодичного контролю, який дасть змогу прогнозувати терміни експлуатації антифризу у двигуні, спираючись на його фактичний стан.

Мета роботи: встановити кореляційний зв’язок між стандартними показниками якості антифризу та електропровідністю, для використання останнього як експрес-показника якості охолоджувальної рідини автобуса.

Тема роботи розкривається шляхом вивчення питання періодичного контролю працюючих антифризів, який здебільшого не проводять, попри те, що антифриз контактує одночасно з безліччю поверхонь деталей двигуна, виготовлених із різних матеріалів і сплавів. У робочому стані антифриз у системі охолодження забезпечує номінальний тепловий режим роботи двигуна. Завдяки цьому раціонально використовується технічний ресурс двигуна, вкладений в його конструкцію під час проєктування та виготовлення. З появою у двигуні певних несправностей антифриз може втратити працездатність протягом дуже короткого проміжку часу і стати однією з причин відмови.

У кінцевому підсумку в роботі розглянуто рекомендовані заводами-виробниками терміни зміни антифризів автобусів, які не завжди обґрунтовані через застосування двигунів різних моделей і модифікацій, що працюють в неоднакових умовах експлуатації. Проведено експериментальні дослідження показників якості відпрацьованих антифризів автобусів і розраховано коефіцієнти їх кореляції з величиною показника електропровідності