Аналіз додаткового бронезахисту легкоброньованої техніки Збройних Сил України та іноземних держав

Автор(и)

  • Михайло Абович Подригало Національна академія Національної гвардії України, м. Харків
  • Дмитро Станіславович Баулін Національна академія Національної гвардії України, м. Харків
  • Станіслав Анатолійович Горєлишев Національна академія Національної гвардії України, м. Харків
  • Святослав Анатолійович Манжура Національна академія Національної гвардії України, м. Харків
  • Микола Іванович Ільченко Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України
  • Микола Петрович Одейчук Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України
  • Григорій Володимирович Іванець Національний університет цивільного захисту України, м. Харків
  • Інна Вікторівна Віштак Вінницький національний технічний університет

DOI:

https://doi.org/10.31649/2413-4503-2021-14-2-89-96

Ключові слова:

легкоброньована техніка, бронезахист, бронематеріали, тактико-технічні характеристики, додаткове бронювання, комбіновані бронеструктури

Анотація

Світові військові конфлікти показують, що бронезахист більшості легкоброньованих машин не відповідає сучасним вимогам. Постійний розвиток і вдосконалення вогневих засобів ураження викликає необхідність пошуку нових конструктивних рішень у цій області. Підвищення рівня бронезахисту за рахунок збільшення товщини броні – безперспективний шлях, тому що приведе до збільшення маси машини, а це у свою чергу негативно вплине на силову установку й ходову частину. Один зі шляхів підвищення рівня захисту – застосування нових схем бронювання з використанням сучасних бронематеріалів.
У нашій статті проаналізовано публікації, де висвітлюються сучасні наукові дослідження з розробки й удосконалення бронезахисту легкої бронетехніки, а також проведено аналіз і оцінку варіантів застосування сучасних бронематеріалів і різних конструкцій для захисту екіпажів машин і підвищення рівня тактико-технічних характеристик.
Показано, що в цей час у зв’язку із традиційними підходами в проектуванні бронетехніки, перевага віддається броньовим сталям, алюмінію й титановим сплавам. Однак, є тенденція до застосування більше легких балістичних матеріалів – кераміки й композитів з полімерними волокнами. Визначено основу створення надійного бронезахисту легкоброньованих машин – розробка нових перспективних конструкцій комбінованого захисту із застосуванням нових броньових матеріалів і їх різних варіантів.
Наведено варіанти систем додаткового бронезахисту як закордонних виробників, так і вітчизняні розробки. Нові системи мають у своєму складі кілька спеціальних матеріалів, які відрізняються між собою широким набором фізико-механічних властивостей. Використання такого захисту разом з основним бронюванням може забезпечити зниження масових показників машини.
Визначено, що створення нових конструкцій бронеелементів з використанням найбільш сучасних технологій приведе до суттєвого підвищення захисних характеристик бронезахисту легкоброньованої техніки.

Біографії авторів

Михайло Абович Подригало, Національна академія Національної гвардії України, м. Харків

д-р. техн. наук, професор, головний науковий співробітник науково-дослідного центру

Дмитро Станіславович Баулін, Національна академія Національної гвардії України, м. Харків

канд. техн. наук, старший науковий співробітник науково-дослідної лабораторії

Станіслав Анатолійович Горєлишев, Національна академія Національної гвардії України, м. Харків

канд. техн. наук, доцент, старший науковий співробітник науково-дослідної лабораторії

Святослав Анатолійович Манжура, Національна академія Національної гвардії України, м. Харків

д-р. філософії, начальник науково-дослідної лабораторії

Микола Іванович Ільченко, Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України

провідний інженер-дослідник

Микола Петрович Одейчук, Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України

канд. техн. наук, старший науковий співробітник

Григорій Володимирович Іванець, Національний університет цивільного захисту України, м. Харків

канд. техн. наук, доцент, доцент кафедри піротехнічної та спеціальної підготовки

Інна Вікторівна Віштак, Вінницький національний технічний університет

канд. техн. наук, доцент, доцент кафедри безпеки життєдіяльності та педагогіки безпеки

Посилання

С. Галушка «Военная техника для миротворческих операций. Время обновления парка”, Defense Express, № 12, с. 18-24. 2003.

С. Суворов «Легкая бронетехника. Модернизация по…», Техника и вооружение, №2, с. 8-16. 2005.

«Модернизация бронемашин – новое качество», Военный парад, №1, с. 52. 2003.

Россия поставляет на Донбасс новейшее оружие, пробивающее любые бронежилеты [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrinform.ua/rus/news/rossiya_postavlyaet_na_donbass_noveyshee_orugie_probi-vayushchee_lyubie_ bronegileti_ vsu_1671725. – Загол. з екрану.

Е. Е. Александров, В. В. Епифанов, Быстроходные гусеничные и армейские колесные машины: краткая история развития. Учебно-справочное пособие. Харків, Україна: НТУ “ХПИ”, 2001, 376 с.

А. Н. Гребенюк, С. А. Стукота «Состояние и перспективы повышения защищенности армейских автомобилей многоцелевого назначения», Артиллерийское и стрелковое вооружение, № 2, с. 37-43. 2005.

В. Милованов, «БМП пехоту не подведет”, Военный парад, № 5, с. 20-21. 2005.

Ю. Красиков, «Бронетранспортер – надежная защита для солдат», Военный парад, № 6, с. 46-48, 2005.

Новые тенденции в области средств индивидуальной защиты пехотинца [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.defens-update.com/features/du-2-07/infantry_armor_cooling.htm. – Загол. з екрану.

В.В. Семыкин, Средства индивидуальной бронезащиты: учебное пособие. Москва, Россия: Московский университет МВД России, 2008, 66 с.

В.Г. Михеев, «Концептуальные основы создания средств индивидуальной защиты. Часть І. Бронежилеты». М., Россия: Межакадемическое изд. “Вооружение. Политика. Конверсия”, 2003, с. 340.

А. М. Игнатова, А. О. Артемов «Аналитический обзор современных и перспективных материалов и конструкций бронепреград и защит от поражения», Фундаментальные исследования, № 6, с. 101-105, 2012.

М. Н. Игнатов, А. М. Игнатова, А. О. Артемов, В. А. Асанов, «Исследование взаимосвязи акустической эмиссии и разрушения камнелитых материалов в условиях одноосного сжатия», Вестник Самарского государственного технического университета. Серия: Технические науки, № 2, с 126-132, 2011.

А. М. Игнатова, А. О. Артемов, В. В. Чудинов, М. Н. Игнатов, М. А. Соковиков, «Исследование диссипативных свойств синтетических минеральных сплавов для создания на их основе броневой защиты», Вестник Самарского государственного технического университета. Серия: Технические науки, № 3, с. 105-112, 2012.

С. С. Добротворский, С. С. Гнучих, Л. Г. Добровольская, «Исследование степени деформации многослойных пакетов при ударном нагружении полусферическим ударником с применением CAE систем», Открытые информационные и компьютерные интегрированные технологии, № 69, с. 200-205, 2015.

С. С. Добротворский, С. С. Гнучих, Л. Г. Добровольская, «Моделирование процесса ударного деформирования пластин полусферическим ударником», Вісник НТУ “ХПІ”, Технології в машинобудуванні, № 40(1149), с. 39-42, 2015.

В. А. Григорян, И. Ф Кобылкин, В. М Маринин, Е. Н. Чистяков, Материалы и защитные структуры для локального и индивидуального бронирования, Москва, Россия: РадиоСофт, 2008, 406 с.

О. Б. Дашевская, Б. Д. Чухин, В. А. Хромушин, «Перспективы совершенствования тканевой защиты для создания средств индивидуальной бронезащиты», у Актуальные проблемы защиты и безопасности: Труды III Всероссийской научно-практической конференции в двух томах, Т. 2, 2000.

И. Б. Чепков, «Состояние и перспективы развития броневых керамических материалов», Артиллерийское и стрелковое вооружение, № 6, с. 61-66, 2002.

С. П. Скурский, П. П. Скурский, «Перспективные программы по разработке боевых машин для армии США», Артиллерийское и стрелковое вооружение, № 4, с. 64-69, 2001.

Jűrgen Winkelmann. Der Bedrohung angemaßt der MARDER 1A3, Wehrtechnik, 1990.

MARDER 1A3 Kampfwertgesteigerter Schützenpanzer, Soldat und Technik, 1990.

С. В. Королько, «Аналіз і оцінка можливостей застосування сучасних матеріалів для броньованої техніки та захисту особового складу від ураження», Системи озброєння і військова техніка, № 2(42), с. 163-167, 2015.

Система дополнительной защиты RUAG SidePRO-RPG [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://topwar.ru/129525-sistema-dopolnitelnoy-zaschity-ruag-sidepro-rpg-shveycariya.html. – Загол. з екрану.

##submission.downloads##

Переглядів анотації: 116

Опубліковано

2022-01-13

Як цитувати

[1]
М. А. Подригало, «Аналіз додаткового бронезахисту легкоброньованої техніки Збройних Сил України та іноземних держав», ВМТ, вип. 14, вип. 2, с. 89–96, Січ 2022.

Номер

Розділ

Articles

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 > >>