Визначення конкурентоспроможності автосервісних підприємств
DOI:
https://doi.org/10.31649/2413-4503-2020-11-1-126-132Ключові слова:
автосервісне підприємство, станція технічного обслуговування, конкурентоспроможність, послуга, якість послуги, споживач, анкетуванняАнотація
Поповнення автопарку України більш сучасними, хоч і, здебільшого, вживаними автомобілями, призводить до збільшення потреб в автосервісних послугах. Це призводить до інтенсивного розвитку ринку автсервісних послуг, створенню великої кількості станцій технічного обслуговування автомобілів різного профілю та потужності. Поступове збільшення на ринку автосервісних підприємств, які надають однакові послуги, неодмінно веде до поглиблення конкуренції між ними, адже створення конкурентних переваг дозволить забезпечити підприємству потік клієнтів, а отже і прибуток.
Існуючі підходи та системи показників оцінки конкурентоспроможності, на погляд авторів, не можуть в повній мірі забезпечити оцінку конкурентоспроможності автосервісних підприємств в сучасних умовах та подальшу можливість розробки стратегії їхнього розвитку. Враховуючи специфіку автосервісних послуг в роботі запропоновано використовувати інтегральний показник конкурентоспроможності, який ґрунтується на співвідношенні якісних і вартісних показників послуг, які надаються підприємством, та порівняння цих показників з конкурентами.
Для оцінки якості автосервісних послуг в роботі запропоновано принцип оцінки якості послуг з урахуванням позиції споживача на основі порівняння фактичних та очікуваних споживачем параметрів якості послуги. Також в роботі запропоновано методику оцінки якості автосервісних послуг, яка на основі анкетування споживачів, співробітників та керівників автосервісу дозволяє визначити як якість послуги, так і невідповідність її оцінки між зазначеними учасниками процесу. За даною методикою проведено оцінку якості послуг на прикладі станції технічного обслуговування «Бош Сервіс Автодром» м. Вінниця, яка виявила проблеми в напрямку інформативності при наданні послуг. Також за результатами дослідження встановлена значна невідповідність в оцінці інформативності послуг між споживачами і співробітниками та керівництвом підприємства.
Посилання
Н. Е. Егорова, і А. С. Мудунов, Автосервис. Модели и методы прогнозирования деятельности. Москва, Росся: Экзамен, 2002, 256 с.
М. Н. Бідняк, і В. В. Біліченко, Виробничі системи на транспорті: теорія і практика. Вінниця, Україна: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2006, 176 с.
Р. А. Джонсон, Комплексне управління конкурентоспроможністю американських виробників. Київ, Україна: Бліц-Інформ, 2003, 592 с.
В. І. Савчук, Системи управління конкурентоспроможністю. Київ, Україна: Знання, 2002, 310 с.
Я. П. Ухачевич, «Управління конкурентоспроможністю продукції промислових підприємств,» Вісник ДУ «Львівська політехніка», вип. 353, с. 122-127. 1998.
Г. Хамел, и К. Прахалд, Конкурируя за будущее. Москва, Россия: Олимп-Бизнес, 2000, 216 с.
В. О. Огневий, «Визначення конкурентоспроможності підприємства автомобільного транспорту в ринкових умовах при виборі стратегії розвитку» на ІІI Міжнародній науково-практичній інтернет-конф. Проблеми та перспективи розвитку автомобільного транспорту, Вінниця, ВНТУ, 2015, с. 96-97.
В. В. Біліченко, Є. В. Смирнов, і В. О. Огневий, «Визначення комплексних стратегій розвитку автотранспортних підприємств,» Вісник машинобудування та транспорту, № 1(9), с. 9-14. 2019. DOI:https://doi.org/10.31649/2413-4503-2019-9-1-9-14.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 767