Основи алгоритму вибору варіанту транспорту тверднучих рідин промислово-аграрного комплексу за наявності морських перевезень

Анотація

Сучасний розвиток атомної енергетики, оборонної та космічної техніки, авіації, хімії, кольорової та чорної металургії, сільського господарства, всіх видів транспорту, медицини, дорожнього і цивільного будівництва, харчової та інших видів промисловості і техніки призвів до збільшення обсягів транспортування специфічних вантажів – тверднучих рідин. Вони виробляються і споживаються, як правило, в рідкому вигляді, а транспортуватися деякі з них можуть у будь-якому агрегатному стані, наприклад: рідке, навалом, порошок, гранули, колоїдне, штучне, затарене. Як правило, ці речовини при переведенні їх в стан, необхідний виробнику і споживачу для транспортування і зберігання, мають підвищені: шкідливий вплив на навколишнє середовище, затрати енергетичних, людських і природних ресурсів. Основними узагальнюючими взаємопов’язаними критеріями кожного варіанта системи транспорту тверднучих рідин (ТТР), що відносяться на 1 тону транспортованої рідини, є: мінімум приведених економічних витрат, мінімум витрат часу на транспортування рідини, мінімальний шкідливий вплив ТТР на навколишнє середовище, мінімальне енергоресурсоспоживання. Розглянуто основи оцінки транспорту тверднучих рідин промислово-аграрного комплексу при здійсненні морських перевезень. Відзначено, що необхідний системний підхід до дослідження, який враховує якомога більше число об’єктів і операцій в системі ТТР, з урахуванням взаємодій, не врахованих в усталеній практиці: інтеграції в міжнародні системи, потреби в фінансах і кадрах всіх учасників системі тощо. Задачі, що розглянуті в системі ТТР, з точки зору теорії прийняття рішень, носять детермінований характер, оскільки кожен обраний варіант приводить до єдиного результату. Визначено, що керуючим механізмом в системі транспорту тверднучих рідин є договірні зобов’язання на комерційній основі між виробником, транспортом і споживачем тверднучої рідини і основними складовими суб’єктами. В ході цього дослідження виявлені відмітні особливості при перевезеннях ТТР, показано застосування наукового методу до завдань управління системою ТТР, що передбачає, в першу чергу, створення операційних моделей ТТР в цілому, а потім експериментування на рівні об’єктів і процесів. Критерій, що застосовується при розв’язанні таких задач, повинен являти собою межу максимізації очікуваної корисності.