ВИЗНАЧЕННЯ КОМПОНЕНТ ТЕНЗОРА НАПРУЖЕНЬ ПРИ НЕМОНОТОННІЙ ПЛАСТИЧНІЙ ДЕФОРМАЦІЇ

Анотація

В статті запропоновано використання моделі тіла, що анізотропно зміцнюється, запропонованої Г. Бакгаузом, для визначення напружено-деформованого стану в процесі радіального видавлювання з наступним осадом.

Об’єкт дослідження – пластична деформація тіла, що анізотропно зміцнюється, при немонотонному навантаженні.

Мета роботи – визначення величини та закономірностей зміни компонент тензора напружень при немонотонній пластичній деформації.

Теорія пластичності тіла, що ізотропно зміцнюється, непридатна для кількісного описання процесів немонотонного деформування. Крім того, багато особливостей поведінки матеріалу при складному навантаженні можна розглядати як проявлення ефекту Баушингера. Для врахування цих особливостей необхідне використання відповідних фізичних рівнянь.

В даній роботі для врахування анізотропії деформаційного зміцнення використано модель запропоновану Г. Бакгаузом. Отримані експериментальні залежності для функції , яка дозволяє враховувати спадковий вплив історії деформування на даний стан матеріалу при немонотонній пластичній деформації і для параметра Баушингера b(е_u). Встановлено, що для сталі 10 параметр b і функція  сильно залежать від накопиченої деформації е_u при е_u ≤ 0,05, а при е_u > 0,05, ці параметри залишаються практично сталими.

Для процесу радіального видавлювання з наступним осадом визначено напружено-деформований стан в точках, що лежать на горизонтальній осі симетрії заготовки Для визначення кінематичних характеристик процесу пластичної деформації використано експериментально-розрахунковий метод координатних сіток. Встановлено, що немонотонність пластичної деформації значно впливає на характер кривих, що описують залежність напружень від ступеня деформації. Використання запропонованої в нашій роботі методики дозволяє значно підвищити точність розрахунків компонент тензора напружень та законів їх зміни.