Оптимізація пасажирських перевезень на основі організації однорідного приміського пасажиропотоку

Анотація

Метою статті є підвищення ефективності приміських пасажирських перевезень на основі організації приміського пасажиропотоку. Встановлено, що приміський пасажиропотік міських агломерацій складається з таких укрупнених груп (сегментів): робітники зі змінним графіком роботи, офісні працівники, учні, інші пасажири, водночас загальна величина пасажиропотоку та величина окремих складових його сегментів є непостійною і характеризується просторовою та тимчасовою нерівномірністю.

Завданням організації пасажиропотоку є знаходження компромісу між потребами пасажирів та можливостями транспорту. Компроміс досягається завдяки тому, що отримуючи щоразу формальний оптимум, за допомогою вагових коефіцієнтів при змінних, можна відображати пріоритети пасажиропотоків із різних станцій та ділянок. Завдання оптимізації функціонування пасажирської транспортної системи міської агломерації на основі організації пасажиропотоку полягає в мінімізації сумарних витрат на перевезення та на очікування. Критерій оптимізації визначається, зважаючи на мінімізацію витрат на освоєння пасажиропотоку в повному обсязі, а також очікування пасажирами на станції відправлення та затримки на станції призначення.

У статті сформульована проблема організації приміських пасажиропотоків у міських агломераціях для скорочення статичних резервів приміського пасажирського комплексу за рахунок динамічних. Обрано та обґрунтовано апарат оптимізації на базі динамічної транспортної задачі. Проаналізовано можливості та показані переваги використання методу динамічного узгодження для вирішення транспортних задач міських агломерацій. Запропоновано технологію використання апарату оптимізації, що містить спрямований ітераційний процес. Це дає змогу скоротити кількість експериментів для вибору з-поміж оптимальних варіантів, найбільш клієнтоорієнтований компромісний варіант. Розроблено методику оптимальної організації однорідного приміського пасажиропотоку на основі методу динамічного узгодження. Встановлено, що використання спрямованого ітераційного процесу сприяє суттєвому скороченню кількості експериментів задля досягнення консенсусу між інтересами пасажирів та ефективністю роботи транспортної системи.