Оптимізація транспортно-логістичної системи задля спрощення переміщення населення сільської місцевості

Анотація

Метою статті є дослідження наявних даних для вибору зон проведення анкетування, збір даних для мобільної мережі на рівні ланцюгів подорожей та аналіз моделей подорожей. Розглянуто попит на подорожі в трьох сільських районах із різною щільністю населення та встановлено вимоги до нових рішень щодо мобільності залежно від попиту та звичок людей на подорожі.

Громадський транспорт відіграє вирішальну роль у логістиці територіальних громад України. Однак неналежне забезпечення та впровадження технологічних досягнень призвели до того, що сільські райони залишилися позаду і дуже залежать від приватних автомобілів. У цій статті описано, як покращити доступність послуг транспорту у сільській місцевості, де попит на подорожі часто недооцінюється. Проаналізовано попит на подорожі в трьох сільських районах із різною щільністю населення та встановлено вимоги до нових рішень щодо мобільності залежно від попиту та звичок людей на подорожі.

Існує потреба отримати доступ до більш високого рівня субсидій, якщо послуги мобільності на вимогу не можуть залучити належний рівень попиту, щоб сільські та напівсільські громади мали доступ до такого ж рівня послуг і можливостей, які доступні для міських районів. Більшість цих послуг розгортаються в міських умовах із високим попитом на подорожі та щільністю населення. Дослідження щодо регіонів із низьким попитом рідко розглядаються.

Багато послуг на вимогу працюють на основі спільноти, де попит визначається на основі місцевих знань і конкретних потреб. Ті послуги мобільності, які більш комерційно орієнтовані, використовують якісне дослідження ринку для визначення попиту на певні сегменти населення та конкретні місця.

Запропоновано розглянути усунення бар’єрів перешкоджання комерційно життєздатним новим послугам мобільності у сільській місцевості шляхом: використання підходів, керованих даними, для розуміння типових щоденних моделей подорожей; визначення нових послуг мобільності, які можуть бути розгорнуті в комерційних цілях, і тих, які потребуватимуть постійної фінансової підтримки для надання соціально необхідних послуг.