МОДЕЛЮВАННЯ ВЗАЄМОДІЇ АВТОМОБІЛЬНИХ ТРАНСПОРТНИХ ПІДПРИЄМСТВ НА МІЖМІСЬКИХ ПЕРЕВЕЗЕННЯХ ВАНТАЖІВ

Анотація

Виконано дослідження транспортного процесу обслуговування вхідних потоків замовлень на міжміські перевезення вантажів. З’ясовано, що проблема використання автомобільних транспортних засобів на міжміських маршрутах полягає у тривалих простоях в пунктах завантаження при очікуванні замовлення. З іншого боку, чимало замовлень залишаються відмовленими у зв’язку з відсутністю вільного і доступного транспорту. Застосовано імітаційне моделювання діяльності автомобільного перевізника за умови його взаємодії з партнерами по кооперації. В моделі відображено можливі дії автомобільного підприємства в кооперації з партнерами. При збільшенні кількості замовлень на перевезення перевізник орендує додаткові вантажні автомобілі, які використовуються за принципом «саме вчасно» і «саме там, де потрібно». Замовлення з вхідного потоку мають пріоритет виконання. Першочерговими є ті замовлення, які мають довшу їздку з вантажем, більший обсяг перевезень і невипадковий, циклічний характер виникнення. При залученні додаткових транспортних засобів кількість відмовлених замовлень, а також тривалість їздок з вантажем зростають. Натомість, непродуктивний простій транспортних засобів зменшується. Виявлено закономірність зміни кількості відмов у перевезеннях та тривалості простоїв власного і орендованого парку автопоїздів. Зі збільшенням інтенсивності вхідного потоку замовлень кількість необхідних орендованих транспортних засобів зростає до певної межі. Якість обслуговування клієнтів оцінена коефіцієнтом відмов, мінімальне числове значення якого свідчить про високу якість і про те, що підприємство утримує клієнтів. В імітаційній моделі бралось до уваги наявність допустимого періоду виконання замовлень, та часових вікон. Завдяки наявності таких величин інформація про замовлення, яке виникло, але ще не виконане, служить основою для передислокації транспорту у пункти, де найбільш ймовірно відбудеться його завантаження. При відтворенні транспортного процесу допускається порожній пробіг автомобілів. Для перевірки адекватності моделі використано практичні дані з обслуговування одним перевізником сипких вантажів в південно-східному і центральному регіонах України. Змодельовано ситуацію, коли на даній територіальній транспортній мережі перевізник має 6, 12, 28 власних транспортних засобів, а при зростанні кількості замовлень − орендує додаткові. На основі виявлених закономірностей сформульовано завдання щодо структурної оптимізації транспортного процесу.