@article{Дитятьєв_2022, title={Особливості діагностування рульового керування автомобілів}, volume={14}, url={https://vmt.vntu.edu.ua/index.php/vmt/article/view/256}, DOI={10.31649/2413-4503-2021-14-2-18-25}, abstractNote={<p>Існуючі способи діагностування рульового керування можна охарактеризувати низькою ефективністю. З різних причин як декларативні, так і реально існуючі (підтримувані обладнанням) способи, як правило, мають низьку точність і нездатність локалізувати несправності. Вбудоване діагностування автомобіля не може вплинути на ситуацію через малу кількість датчиків в системі рульового керування. До причин низької точності способів слід віднести конструктивні особливості, малу доступність компонентів (низьку ремонтопридатність). Труднощі в локалізації несправностей обумовлені структурною схемою, яка характеризується паралельно-послідовною побудовою. Проаналізовано параметри способів діагностики, запропонований спосіб, заснований на обліку структури рульового керування, при реалізації якого тестові впливи прикладаються до керованих коліс. Всього необхідно провести три вимірювання люфтів і в результаті математичної обробки результатів стає можливим локалізувати несправність в трьох ланках послідовних елементів рульового механізму або рульового приводу. Відповідно до цього підходу, рульове керування розглядається як сукупність трьох структур – паралельної та двох послідовних.<br>Як модель використовувалося рульове керування з рейковою передачею. Тут у паралельну структуру входять елементи рульової трапеції: поворотний важіль, лівий та правий; рульова тяга, ліва та права; рульова рейка - лівий та правий шарніри. У ліву послідовну структуру входять: поворотний важіль, лівий; рульова тяга, ліва; шарнір кермової рейки, лівий; рульова передача, рульовий вал, кермо. Відповідно, до послідовної правої структури входять аналогічні елементи з ознакою «правий». Структура люфтів рульового керування розглядається аналогічним чином. В результаті з’являється можливість отримати перетворену систему з трьох рівнянь алгебри, що зв’язують зазори в трьох групах сполучень і люфти в паралельній і двох послідовних структурах рульового керування. Для вимірювання люфтів використовувалися поворотні майданчики стенду BOSCH FWA 4410, в іншому варіанті колеса вивішувалися. В результаті випробувань, проведених на автомобілях VW GOLF, VW PASSAT та RENAULT 25, що мають значні пробіги, були отримані дані, що свідчать про необхідність проведення технічних дій над локалізованими групами сполучення.</p>}, number={2}, journal={Вісник машинобудування та транспорту}, author={Дитятьєв, Олександр Васильович}, year={2022}, month={Січ}, pages={18–25} }